Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Домашнє насильство є серйозним порушенням прав людини, що вкорінене в нерівності між чоловіками та жінками й гендерній дискримінації.

Проблема насильства щодо жінок актуальна для всіх країн і суспільств без винятку. Домашнє насильство позначається на жінках і чоловіках, хлопцях і дівчатах. Однак світова статистика, а також статистичні дані з різних країн, включно з Україною, свідчать про те, що домашнє насильство нерозмірно зачіпає жінок.

Проведене 2019 року опитування під егідою ОБСЄ з питань насильства щодо жінок підтвердило масштаби, яких проблема насильства щодо жінок набула в Україні. Згідно з даними дослідження:

  • 67% жінок стверджують, що з 15 років зазнавали психологічного, фізичного чи сексуального насильства з боку свого партнера чи іншої особи. Найчастіше кривдниками є колишні партнери.
  • Більшість жінок, що зазнавали насильства з боку свого нинішнього чи колишнього партнера або іншої особи, не зверталися до поліції з повідомленнями про найбільш серйозні випадки фізичного та/або сексуального насильства.
  • 64% вважають насильство щодо жінок поширеним явищем, але 41% опитаних жінок вважає, що якщо чоловік проявляє насильство щодо дружини, то ця ситуація має вирішуватися всередині сім’ї. Крім того, майже кожна п’ята жінка вважає допустимим статевий акт без згоди між подружжям або партнерами, що проживають спільно.

У 2017 році в Україні ухвалено Закон України „Про запобігання та протидію домашньому насильству”, яким встановлено кримінальну відповідальність за домашнє насильство. Також законом внесено низку поліпшень до заходів із протидії домашньому насильству, зокрема, вдосконалено порядок надання послуг постраждалим особам, передбачено створення спеціальних підрозділи поліції для розгляду випадків домашнього насильства.

 

Мобільний додаток для жінок, які постраждали від домашнього, гендерно зумовленого насильства або перебувають у групі ризику

Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція України у партнерстві з Фондом ООН у галузі народонаселення (UNFPA) презентували мобільний додаток для жінок, які постраждали від домашнього, гендерно зумовленого насильства або перебувають у групі ризику.

Додаток полегшить отримання допомоги для тих жінок, які не мають змоги зателефонувати в поліцію через фізичні особливості (наприклад особи з порушенням слуху), тотальний контроль особистого життя, відсутність коштів на рахунку тощо. Основною його перевагою є прямий зв’язок із поліцією через кнопку SOS, без дзвінка на 102 та з автоматичним визначенням місця перебування постраждалої за допомогою геолокації.

Концепція додатка робить його цілком непримітним для кривдника, що дає змогу постраждалій без остраху встановити та використовувати застосунок на своєму смартфоні. Зовнішній інтерфейс розробки замасковано під звичайний додаток. Кнопку  виклику поліції, корисну  інформацію та контакти інших служб допомоги у випадках домашнього або гендерно зумовленого насильства можна знайти лише у прихованому інтерфейсі, доступ до якого має виключно власниця смартфона.

Завантажити його можна і в Google Play, і в App Store.

Назва додатка не розголошується задля безпеки жінок, які ним користуватимуться. Дізнатися подробиці щодо назви та встановлення можна, зателефонувавши на гарячу лінію 116-123.